Лист і листоноша

В нашому селі пошти немає. Про всі новини люди довідуються в крамниці, а вже звідти кожен несе їх додому.

Та коли треба передати щось дуже важливе, тоді шукають когось грамотного, щоб написав записку.

В наших краях мало хто вміє писати. Тож коли людина не вміє написати листа, то переказує його зміст тому, кому цього разу випало побути листоношею.

Отак і виходить, що все село знає всі секрети.

А гаучо — так у нас називають того, кому доручають листа,— принесе, бува, той лист ще й перекаже дещо на словах.

І виходить так, що лист складається з двох частин: письмової та усної, а гаучо — це ніби листоноша і лист заразом.