Про те, як батько й мати вкладали Гриця спати

Завечорілося — й батьки
Уклали Гриця спати,
Самі ж пішли читать книжки
До другої кімнати.

Лежить у ліжку Гриць сумний
І спать ніяк не хоче,
Бо й він «Барвінок» би новий
Теж почитав охоче.

Стоїть у хаті тишина,
І чують батько й мати,
Як Гриць вертітись почина
І жалібно зітхати.

— Чи ти, синок, заснеш коли? —
А Гриць зітхає знову,
Й, переморгнувшись, завели
Батьки таку розмову:

— Сходи-но, батьку, й принеси
Холодної водиці.
— Он Гриць не спить, то й попроси —
Хай збіга до криниці.

Не встигли після слів отих
Вони й очима стріться,
Як донеслося враз до них
Гучне хропіння Гриця.