Є на все у нього час

Є в нас хлопець Опанас,
Є на все у нього час.

Йде до школи він зарані,
Щоб найдальшу вибрать путь,
Щоб ні одної ковбані
Не пройти, не обминуть.

Всі давно вже на уроці,
Тільки він — ні там ні сям,
Ловить гав на кожнім кроці,
Тиче дулі горобцям.

Отакий-то Опанас!
Є на все у нього час!

А закінчаться уроки,
Знов підставить вітру щоки
І, повільний взявши крок,
Всі роздивиться вітрини,
Всі відвіда магазини —
Від «Ковбас» до «Цигарок».

Отакий-то Опанас!
Є на все у нього час!

Пообіда — й знову з хати
Мчить на вулицю гуляти.
Мчить з рогаткою в руці —
Начувайтесь, горобці!
Стережіться, розбишаки,
Всі коти і всі собаки!
А собак він розжене —
В парк із друзями майне.
По алеях погасає,
Покачає обруча,
Потім в піжмурки пограє,
В цурки-палки і м’яча.

Отакий-то Опанас!
Є на все у нього час!

Насувається темнота,
Вже давно скінчилась гра,
Вже й додому йти пора,
Та Панасу неохота.
Ще ж бо в нього є робота,
Ще ж він крейдою ворота
Розмалює так за мить,
Що й за тиждень не відмить.

Отакий-то Опанас!
Є на все у нього час!

На гульню і на забави,
Ще й на витівки дурні.
Цілі дні ловив би гави,
Розважався б цілі дні.
Завдають йому мороки
Лиш незроблені уроки.
Не збагне ніяк Панас,
Де ж на них узяти час?