Розстання

Те скорбне розстання
     На довгі літа,
Останні зітхання
     І холодність та,
Безслізна розлука,
     Цілунки сумні
Сьогоднішню муку
     Віщали мені.

Ті роси до світу,—
     Ті сльози між віт,—
Були мов приміта
     Сьогоднішніх бід.
Ти слово зламала,
     Про тебе в юрбі
Начувсь я не мало,
     Улігши ганьбі.

Стоуста неслава
     Про тебе гримить.
Як я нелукаво
     Таку міг любить?
Тебе зневажає
     Юрби поговір:
Не знає, що знаю
     Тебе я надмір.

…Стрічались ми тайно —
     Й печаль я таю.
Забула, звичайно,
     Любов ти мою.
Якби в цім безслав’ї
     Й зустрілися ми,
Тебе б привітав я
     Мовчанням, слізьми.

1808