Сорока

Трохи чорна,
трохи біла —
ген сорока полетіла
і не низько,
й не високо…

— Ти куди летиш,
сороко?

І вона заскрекотіла,
трохи чорна,
трохи біла:

— Я давненько тут літаю
і стежину кожну знаю.
Бір сосновий —
це мій дім,
я — господарка у нім:
стежу я
за хлопчаками,
щоб не грались
сірниками!