Валянки для зайця

Вдарили морози люті,
В зайця лапки ще не взуті,
Замела зима дороги,
Відморозить куций ноги.
В лісі ворон хижо кряче,
І Марічка ледь не плаче,
Валянки бере у ранець
І несе, бо змерзне заєць.
Нагодилася тут мати,
Не пуска Марічку з хати.
Засміявся й батько гучно:
— Зайцю в валянках незручно,
Цілий день він у бігах
По заметах, по снігах,
По ярах, по верболозах —
Не страшні йому морози…
А на нічку — під смерічку,—
Заспокоює Марічку,—
Лапки захова під себе…
Зайцю валянків не треба.