Щастя

У мріях, у думках твоїх,
У сильних і гнучких руках,
У кожнім пориві, в словах,
Таїться щастя, щастя втіх.

Скажи, чи чуєш ти його дихання,
Як родяться в тобі твої бажання?
Чи чуєш ти його, що жде тебе й оберігає
Одвіку, кожну мить, щодня,
У час, як лихо, мов змія,
До тебе підповзає?

Воно своїми хвилями вдаряє в береги,
Його шляхи
Ідуть кривими випадковими стежками;
Вони сплітаються вузлами,
Немов на щоглах кораблів;
Воно під сонцем безупинних днів
Виблискує, хвилюється, горить,
У радощах, у муках, кожну мить.

У мріях, у думках твоїх,
У сильних і гнучких руках,
У кожнім пориві, в словах,
Таїться щастя, щастя втіх.
Його ти любиш за непевність і за риск,
Що балансують під надійний блиск,
Воно біжить вздовж нитки життьової.
Чи можеш ти мети земної
Тверезим обрахунком досягти?
Ти хочеш власними зусиллями знайти
Щасливий переможний шлях,
Але воно живе в твоїх думках,
Тече одвіку у твоєму серці
І вирішає долю на щоденнім герці.

Зростає щастя, мов розбіг,
І від утоми падає небавом.
Воно керує всім, і розумом яскравим,
І силою законів світових.

Його присутність несподівана, раптова,
І на червоних хвилях крові
Воно втручається в шукання розумів ясних.
Воно позначує собою час чудес нових.
О, люди, їхня слава під рукою долі
Мінлива, нетривка; але на їхнім полі
Горить огонь досягнень до небес.
В серцях надії на щасливий скрес,
Над ними віра має сонячним крилом
Під переможним, дужим кулаком
Упертих і незламних домагань.
О, хто не знає дивних поривань,
І божевілля, й перемог, і снів,
Якими світ століттями горів!
У сильних і гнучких руках,
У кожнім пориві, в словах,
У мріях і думках твоїх,
Таїться щастя, щастя втіх.