Грало

Я не раз тобі казала:
«Милий, серця не вражай!
В йому струни з шовковинок,
Так, не вміючи, не грай!»

Ти не слухав: переборів
Золотих не розбирав, —
Необачно бив по струнах,
Аж поки їх не порвав.

Так скажи їм, щоб заграли,
Як попереду! — Дарма!
Грало теж, та одголоску
В струнах порваних нема!