Зимовий ранок

Я люблю веселий ранок
Холоднючої зими,
Як на двір, на стіни, ганок
І на шлях за ворітьми
Упаде із неба промінь,
Дим пов’ється з димарів,
На току підніме гомін
Зграя галок і граків.
Школярі свої гринджоли
З повіток подостають
І по вулиці, мов бджоли,
До сугорка загудуть.
А в хоромині, як сонце,
Пишна, гожа і ясна,
Панна дивиться в віконце
Й жде, що ось-ось-ось вона,
Тройка з милим, пронесеться,
Присне сніг із-під копит,
Дзвоник піснею заллється
І замре коло воріт!
Але дзвоника не чутно,
Тройка з поля не летить,—
Панні боязно і смутно…
А мороз — собі кипить,
Сніг ясним кришталем блище.
Лютий холод допіка;
Сонце вгору плине вище,
Та не гріє здалека…

1882