Не врікай
Не врікай злидаря, брате,
Що гірку вживає,
Як життя його прокляте
Пити заставляє.
З ранку раннього у жмені
Грошей ні алтина;
Позіхає і в кишені
Дірка в піваршина.
Та й не станеш гордувати
В кунтушах шовкових,
Як худоби будеш мати —
Шкапу в три цілкових.
В Гершка хата на розтоці,
Гору підпирає;
А моя лежить на боці,
В землю поринає.
Гей ти, Гершку, бісів жиде,
Виглянь у кватирку;
Чоловік до тебе їде,
Питиме горілку!
Що ти з мене станеш брати,
Як нема нічого?
Буду тиждень відробляти,
От і тільки всього!
Гершко ходе у каптані,
Чоботи сміються, —
І пляшки ж його погані
В скалки не поб’ються!
Джерело: Яків Щоголів. Поезії.— К., Радянський письменник, 1958.
Переглядів
387