Галя

Полюбив я дівчину Галю,
Що жила в зеленому гаю.
   Та й кохала ж парубка дівка,
   Рідна моя чорнобривка!
Воріженьки нас не займали,
Бо нашого щастя не знали;
   Тільки гай та небо й дивились,
   Як ми з моїм серцем любились.
Та згинула добра година:
Вмерла моя вірна дівчина.
   Я запріг волів своїх сивих
   Та й пішов орати по нивах.
Ниви хліба нам не вродили:
Бур’яни все поле покрили.
   Вдарився я в Крим з чумаками
   Чумаки вернулись з волами;
А мої вози поламались,
А мої воли згайнувались.
   Як кинула світ моя мила,
   Доля моя в гай залетіла,
Та й літа в зеленому гаю,
Одшукує дівчину Галю…

1876