Безталанний
Іде чумак, іде козак
Дорогою з Дону;
Везе рибку — таловірку[1]
На продаж додому.
Штани в його полатані,
Подрана свитина;
Куди не глянь — кругом бідний,
Кругом сиротина!
Як вдариться ж чумаченько
Об поли руками:
Доля моя, щастя моє,
Лихо мені з вами!
Покинула мене мати
Без грошей, без роду;
Дала тільки карі очі,
Хорошую вроду.
Сім год у Крим по сіль ходив,
А сім год до Дону;
Ані долі, ані щастя
Ні в людях, ні дома!
Хились, моя головонько,
Як тая билина:
Буде тебе привітати
Лихая година!
Хились, моя головонько,
Ще нижче билини:
Як ляжу я — дарма моя
Славонька загине!
1847
[1] Сорт оселедців.
Джерело: Яків Щоголів. Поезії.— К., Радянський письменник, 1958.
Переглядів
528