Перед нами сиділо троє…
Перед нами сиділо троє
І в губах стремів жах.
Дзвеніла шибка захриплою грою
І розхристував крила птах
Вечером, коли крутять каву,
І заблимає чадний огонь —
Вилізе й загине смертю безславною
На брудному й метушливому пероні.
22-II-920. Київ.
Переглядів
588