Спалений лист

Прощай, любові лист, прощай! Вона звеліла.
Як довго я не хтів, і довго як не сміла
Рука віддать вогню цвіт радощів моїх!..
Та час наспів. Гори, любовний лист утіх!
Готовий я, душа моя німа до краю.
Жадібне полум'я листки твої приймає…
Хвилину! зайнялись… над полум'ям хистким
І в'ється й пропада з моїм благанням дим.
Вже персня вірного утрачено значіння,
Розтоплений сургуч кипить… О провидіння!
Скінчилось! Темні вкрай згорнулися листки.
На попелі легкім їх дорогі рядки
Біліють… груди так щось тисне. Попіл милий.
Відрада бідная у долі посмутнілій,
Зі мною ти навік на грудях залитись…

1824