Безконечні казочки

Скажу, діти, вам казку:
приніс зайчик дров в’язку,
поколов її дрібненько,
зварив юшку швиденько.
Юшка була солодка —
моя казка коротка.

Скажу, дітки, і другу:
прибіг котик із лугу,
ліг собі серед печі,
муркотів дивні речі.

Дасте бубликів в’язку —
докажу вам ту казку.

Ще б і третю сказала:
мушка в хаті літала,
у сметану влетіла,
вийти звідти не вміла.
Далі — далі не можна,
бо це казка тривожна.

Ба, ще й знаю четверту:
був горобчик упертий,
дзьобав скирту він спритно:
— Змолочу усе жито!
Чи змолотить — не знати,
доведеться чекати.

Ще послухайте й п’яту:
вбіг хлопчина в кімнату,
у болоті по вуха,
бо він мами не слуха.
А що далі — не знаю,
хіба маму спитаю.

Скажу шосту вам завтра,
сьому й восьму позавтра,
у суботу дев’яту,
а в неділю десяту.

Певно, будете раді
казочок цих громаді.