Бабусі
Дай, бабусю, поцілую
сивину твого волосся,
теплим диханням зігрію
снігом вибілені коси.
Може, і на них розтане
лоскотливий іній срібний,
мов химерні візерунки
на замерзлій з ночі шибі…
Джерело: Костецький А.Г. Пісня для всіх: Вірші та казки.— К.: Веселка, 1982
Переглядів
739