Що в свинарнику за крик?
Що в свинарнику за крик?
Що за ахи-охи?
Поросяток відняли
Від Ромашки-льохи.
— Поросятка, не кричіть,
Киньте ваші штуки!
Ви ж потрапили, малі,
До Настуні в руки.
А вона — моя сестра,
Клопітна й завзята.
Тож ростуть, як із води,
В неї поросята:
Кожне збільшує вагу
В день на грамів двісті,
Бо в Настуні досхочу
Є що пити-їсти.
Не кричіть, не верещіть,
Годі, годі, паці!
Гляньте, чисто й гарно тут,
Наче у палаці!
Настя постелі м’які
Вам постелить зрання,
Поведе на моціон,
Тобто на гуляння;
Дасть і моркви, і трави,
І вівсянки-каші:
Не бездомні ж ви якісь,
А колгоспні,
Наші!
Джерело: Лідія Компанієць. Полечко моє: Вірші.— К.: Веселка, 1975.
Оцінити
Переглядів
507