Собачці Качалова

Сєргєй Єсєнін
Вірш

Мій любий Джим, на щастя лапу дай.
Такої лапи я не бачив зроду.
При місяці погавкаєм давай
На тиху, на безшумливу погоду.
Мій любий Джим, на щастя лапу дай.

Ну, не лижися, мов мале дитя.
Як жаль мені: ти зрозуміть не в силі
У чому суть, у чому зміст життя
Й чого коштує жить на світі білім.

Господар твій чарує цілий світ.
І гості в нього — товариство творче.
Твоєї шерсті ніжний оксамит
Погладити з любов’ю кожен хоче.

Ти справжній красень між собак усіх.
Тобою гості люблять милуватись.
Завжди, сказати б, з усміхом до них,
Як п’яний друг, ти лізеш цілуватись.

Мій любий Джим, повідав би мені,
Чи не бува тут, у просторій залі,
Поважна гостя: риси чарівні,
Та мовчазна і сповнена печалі.

Вона ще прийде, можу дать поруку.
Ти біля неї хвостиком махни
Й лизни за мене ніжно білу руку
За всі гріхи з вини і без вини.