Гей, коня я осідлаю
В мене фарба є зелена,
Намалюю нею клена
Та ще коника під ним
Поміж квітом весняним.
Я тим коником поїду
До села, до тебе, діду.
Відчиняй ворота ковані —
Мчить мій коник намальований.
Джерело: Львів, «Каменяр», 1991.
Переглядів
438