Грушка

Вечір упав кавуном смугастим,
і мати винесли під хату столика,
ставили вечерю на нього,
і ми із сестричкою сіли вечеряти.

(Я пах червоною польовою квіткою,
а сестричка — золотою квіткою току.)

Ми їли густий мед, намазаний на окраєць,
і запивали вечірнім молоком.
На призьбі сиділи мати
і дивилися, як ми їмо із сестричкою…
А потім ми запросили вечеряти білу грушку,
яка стояла під хатою.
Мати принесли їй ослінчика, налили молока,
намазали окраєць медом — і грушка сіла.

«Їж, грушко, мед, а нам дай груш!»
«Пий, грушко, молоко, а нам дай груш!»
«Їж, грушко, хліб, а нам дай груш!»