Метеорологи
Скоро зима, й учні тепер часто господарюють у лісництві: обклали хлів соняшничинням та кукурудзяними стеблами, а ще пораються біля Воронькової стайні.
— Зима йде люта! — каже Михей Хомич. — Треба, щоб худобі тепло було.
Ігорьок здивовано подивився на лісника: осінь стоїть така тепла, сонячна.
— Не помиляєтесь? — запитав недовірливо.
Михей Хомич замість відповіді наказав:
— А принеси-но мені з комори цибулину!
Ігорьок вибрав добрячу, з кулак завбільшки цибулину, подав.
— Глянь, хлопче, як багато на ній лусочок, — став лісник обчищати цибулину. — Найперша ознака, що зима йде холодна. А тепер пригадай. яке було бабине літо цього року?
— Бабине літо… Тепле, зовсім як справжнє. — Ігорьок згадав, що тоді літало багато павутиння, він ловив його й роздивлявся маленьких павучків-мандрівників, які у такий спосіб розселяються.
— Так ось знай — велика кількість павутинок під час бабиного літа теж ознака холодної зими. І ще скажи, як цієї осені пройшов у лісі листопад — швидко чи повільно?
— Не дуже швидко. Окремі листочки он і досі з гілочок не зриваються. Та яке це має відношення до холодної зими? — дивувався хлопець.
— Безпосереднє. Народна приказка мовить: «Якщо з дерева опадає не все листя — бути зимі суворій!» А ще я помітив, що зайці цієї осені нагуляли багато жиру. Миші й кроти зробили чималі запаси їжі. Кроти ще й соломи в свої підземелля понатягували. Це правдива ознака того, що зима буде не лише холодна, а й із завірюхами. Снігу випаде багато.
Якось на тому тижні я виявив у снопиках льону мишині гнізда. Довелося перенести снопики під повітку, а мишині гнізда спалити… Отож. — продовжував Михей Хомич, — якщо миші в’ють гнізда в льону — теж на холодну, снігову зиму. А тепер ходімо на пасіку.
Легенькі літні вулики лісник уже сховав до омшаника, а декілька утеплених залишив зимувати під лісою.
— Заглянь до льотків! — наказав Ігорькові.
Той обережно, не вірячи, що звідти не вилетить жалюча сторожа, нагнувся до одного з льотків. І хоч той був відкритий, проте отвір бджоли заліпили воском. Ось воно що!
— А якби очікувалася тепла зима — бджоли б нізащо льотка не заліпили, — пояснив Михей Хомич. — Так що ходімо, хлопче, Воронькову стайню утеплювати!