Шахтарі

Тихо у вогкій пітьмі,
       В шахті, на дні.
Стіни ридають німі,
       Мокрі, брудні.

Буйними краплями піт
       Очі сліпить,
Лампи смердючої гніт
       Блима, чадить.

Тяжко… повітря нема…
       Сльози бринять.
Тиша панує німа…
       Треба довбать!

Гучно ми в груди землі
       Кайлом б’ємо,—
Вперто ми шиї свої
       Сунем в ярмо!

Вугілля кожний шматок
       Сяє, блищить:
Сила шахтарських кісток
       В ньому горить!

1906