Клене, ходи до мене!
У клена листя зелене.
— Клене, ходи до мене!
Кленик перехилився:
в очі мої задивився.
Ой нене моя, нене,
яке в нього листя
зелене!
Гей, вдарив з неба вітрило,
розлив червоне чорнило…
В кленика тіло тремтіло,
за хмари листя летіло.
— Клене, мій друже черлений,
де ж твоє листя зелене?
— В морі на жовтім пісочку
мої кленові листочки.
Джерело: Вітер нашої землі. Львів «Каменяр», 1990.
Переглядів
403