Про щоденник

Вова в класі, коло дошки,
Завдання не знав нітрошки.
Невеселий, як ніколи.
Повертався він із школи.
«Треба двійку приховати.
Щоб не знали мама й тато.
А як виправлю на п’ять —
Можна буде й показать».
У сараї, там, де дрова.
Заховав щоденник Вова.
Заховав і в двір побіг
До однолітків своїх…
А назавтра вчитель знову
Викликав до дошки Вову.
Ну, а Вова коло дошки
Завдання не зна нітрошки!..
І вчорашнього не знає.
Ще й щоденника не має,
Ще й до школи мати Вови
Розхвильована прийшла,—
Бо в сараї, там, де дрова.
Двійку Вовину знайшла!