Футболільник

Футболільник Сава
Ловить «тихі гави».

Проти вчителя сидить —
Та урок не слуха.
Хоч не крутиться й мовчить —
Все йде поза вуха.

«Довго тягнеться урок,
Треба відпроситись.
На футбол же є квиток —
Як би не спізнитись…»

На перерві він помчав
До Івана Хомича:
— Он, яке в нас горе —
В нас бабуся хвора.
Ось рецепт в аптеку,
А вона далеко…

— Що ж, — сказав Іван Хомич,—
Треба йти, відома річ…

Напочатку в Сави
Йшли чудово справи.
Коло магазину
Розглядав вітрину.
Біля стадіону
Підпирав колону.
А свисток лиш пролунав —
Місце він своє зайняв.
Радий: в п’ятому ряду!
Тут все поле на виду!
Тільки — що це? Йде навстріч
В п’ятий ряд Іван Хомич
І сідає справа
Прямо біля Сави.
Глянув він на «молодця»:
— Чи бабуся ж знала.
Що з рецептом брехунця
На футбол послала?