Два Миколи

В нашій школі два Миколи,
Два любителі футбола.
Правду скажем: добре грають!
Та уроки забувають.
І тому в обох Микол
У журналі «кол» та «кол».

Невеселі вийшли з школи.
І сьогодні два Миколи
Стали хлопці міркувать:
— Як же нам дістати п’ять?

І сказав один Микола:
— Може, кинути футбола?
А Микола до Миколи:
— Що? Футбола? Та ніколи!
Я придумав, ти послухай,—
Другу він шепнув на вухо,—
І в футбола будем грати,
І уроки готувати
Ми по черзі, як брати:
Я — сьогодні, завтра — ти.
Вчитель здумає, спитать —
Хоч один з нас буде знать!

Підбадьорений Микола
До півдня ганя в футбола.
За уроки — ні-ні-ні! —
Вчить сьогодні не мені!
А назавтра знов-таки
У Микол все навпаки.
Другий вже тепер Микола
До півдня ганя в футбола.
За уроки — ні-ні-ні!—
Вчить сьогодні не мені!

Та Миколам, як на зло,
Знов-таки не повезло:
Вчитель з них того питав.
Хто в футбола все ганяв.
Ось чому в обох Микол
У журналі «кол» та «кол»!