Барабан
В магазині тато мій
Барабан купив новий.
І палички невеличкі —
Це для мене й для сестрички.
Ми з сестричкою мирились —
Барабаном ми ділились:
Трохи я побарабаню.
Потім дам сестричці Ані.
Барабаню знову я.
Потім — черга не моя…
Тато каже: — Перестань!
Перестань, не барабань!
Бо від цього барабана
Я глухим, напевно, стану! –
Відповів йому я вмить:
— Треба ще один купить!
Ми удвох побарабаним
І відразу перестанем.
Джерело: Грицько Бойко. Про великі вуха : Вірші.— К.: Веселка, 1969.
Переглядів
2778